Перші кроки: прості речення
На початкових заняттях ми використовуємо лише два кубики:
- персонажа-людину та дію
- згодом - персонажа-тварину та дію
Діти складають прості речення, наприклад:
- «Хлопчик їсть морозиво»
- «Принцеса пише листа»
Використання сторітелінгу з дошкільнятами на основі модифікованих кубиків Рорі
Сторітелінг — це сучасний метод розвитку мовлення, уяви та емоційного інтелекту дошкільнят через створення й обговорення історій. У практиці його можна реалізовувати по-різному, проте для своєї роботи я обрала кубики Рорі.
Коли я почала використовувати оригінальні кубики Рорі, виявилося, що вони не зовсім підходять дітям дошкільного віку: кубики були надто маленькі, а зображення на них — дрібними й не завжди зрозумілими. Через це дітям було складно складати історії та казки.
Власні тематичні кубики
Щоб адаптувати метод, я створила власні кубики сторітелінгу й поділила їх по темах.
У кожній темі є:
- один кубик із персонажем-людиною
- один - із твариною
- два кубики з дією
- два кубики з місцем
Перед початком роботи я обов’язково знайомлю дітей із малюнками на гранях кубиків, щоб вони розуміли, що означає кожне зображення
Незвичайні поєднання викликають у дітей сміх та інтерес, що мотивує їх вигадувати нові історії.
Розвиток сюжетності
Коли діти впевнено будують прості речення, я додаю інші кубики. На цьому етапі їхні оповіді часто мають вигляд переліку дій героя. Щоб допомогти сформувати структуру історії (початок — середина — кінцівка), я вводжу спеціальні «сюжетні слова»:
- «одного разу»
- «але»
- «десь колись»
- «врешті-решт»
Спочатку я сама викладаю кубики у потрібній послідовності, пізніше це роблять діти. Важливо, щоб вони розташовували кубики зліва направо - так формується навичка, пов’язана з майбутнім письмом і читанням.
Робота в групі
Під час групової діяльності діти кидають кубики по черзі. Кожна наступна дитина повторює речення попередньої та додає своє продовження. Це розвиває:
- пам'ять
- увагу
- вміння слухати й відтворювати почуте
Візуалізація історій
Наприкінці заняття пропоную дітям намалювати створену історію. Можна давати готові картинки, але кубики дітям подобаються значно більше: вони додають грі активності, рухливості та елементу несподіванки.
Дітям цікаво кидати кубики й передбачати, який персонаж або дія випадуть наступного разу - це викликає позитивні емоції та підтримує інтерес до вигадування історій.