Діти 4–5 років: вчимося дякувати без слів

У цьому віці діти вже можуть усвідомити, що хвилина мовчання — це знак вдячності та любові до тих, хто робить добрі й відважні справи. Можна м’яко вводити уявлення про захисників України, які боронять країну, щоб усі могли жити у мирі. Є військові, які стали янголами — вони тепер охороняють нас із небес.

«Військові, які дуже люблять Україну. Вони захищають її, щоб ми могли гратися, сміятися, ходити в садочок. Коли ми стоїмо тихенько, ми кажемо їм “дякую”. Це наша хвилина добра».

Як дорослі навчають тишею

У цьому віці діти вже наслідують дорослих, тому дуже важливо, щоб вихователь власним прикладом показував, як поводитися під час хвилини мовчання:
стояти спокійно, зосереджено, покласти руку на серце.

Культура пам’яті формується не лише в садочку — вона живе і вдома.


Спільний простір пам'яті

У нашому містечку проводяться акції про хвилину мовчання, куди діти приходять разом із батьками. Коли батьки підтримують вихователя вдома, теж дотримуються хвилини мовчання та розповідають про захисників — це створює спільний простір виховання вдячності та поваги

Мені, як, виховательці це полегшує роботу в садку, бо вдома та в садочку дитина отримує однакові сигнали, як важливо пам’ятати про тих, хто захищає країну.

«Наші військові — це мужні й сильні люди. Вони оберігають нас і Україну, щоб у наших домівках було світло, тепло і радість. А ми можемо подякувати їм нашою тишею, нашим серцем».


Єдність родини та садочка

Коли родини беруть участь у спільних акціях пам’яті, створюють малюнки подяки військовим, підтримують волонтерів — це допомагає вихователю зберігати в садочку ту ж емоційну хвилю.

Дитина бачить узгодженість дій між вихователем і батьками, відчуває спільність і важливість добрих справ — це зміцнює її довіру й почуття приналежності, створюючи єдиний простір виховання вдячності та поваги.


Поскаржитися на порушення Більше